Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Київські каштани щоліта починають жовтіти, втрачати листя та всихати задовго до осені. Головною причиною такого стану дерев є каштанова мінуюча міль, а масово захистити від неї насадження у столиці нині фактично неможливо.
Перший заступник голови Державної екологічної інспекції України та колишній заступник гендиректора «Київзеленбуду» Дмитро Заруба пояснив, що найбільшу активність шкідник проявляє у червні-липні. Саме тому проблема стає особливо помітною в розпал літа.
Личинки мінуючої молі проникають усередину листя та поступово виїдають його тканини. Через пошкодження листова пластина втрачає свої властивості й починає сохнути.
Спека також погіршує стан міських насаджень, проте, за словами Заруби, більшість характерних пошкоджень каштанів, які можна побачити в Києві, спричиняє саме мінуюча міль.
Боротися зі шкідником у масштабах столиці складно. Обприскувати дерева хімічними засобами в місті не дозволяють санітарні правила, а інший дієвий метод коштує надто дорого.
Йдеться про спеціальну вакцинацію дерев. Одна доза такого препарату, за словами еколога, обходиться приблизно у 50 євро. Якщо застосувати цей метод до всіх каштанів столиці, загальна сума буде величезною.
Через це Заруба вважає, що реалістичним виходом залишається поступова заміна каштанів іншими видами дерев. Серед можливих варіантів він назвав платани та катальпи.
Платани вже ростуть у різних районах Києва. Зокрема, за словами фахівця, приблизно чверть дерев на Голосіївському проспекті становлять саме платани, частина яких уже виросла приблизно до 10 метрів.
Такі дерева широко використовують і в інших європейських містах. Заруба навів приклад Рима, де платанами засаджені цілі вулиці. За розміром листя вони також нагадують звичні для киян каштани.
Еколог зазначив, що каштани самі не є аборигенними для Києва рослинами. До місцевих видів, характерних для цієї території, належать, зокрема, дуби та клени.
Окрема проблема виникає з деревами вздовж великих міських магістралей. На Хрещатику та інших центральних вулицях кореневій системі заважають бетонні конструкції під землею, а взимку на рослини додатково впливає сіль, якою обробляють дороги й тротуари.
Для таких місць Заруба пропонує підбирати стійкіші до посухи рослини. Ще одним варіантом можуть бути дерева у великих кадках із системами автоматичного поливу.
