Після запровадження обмежень на промислові трансжири в Данії зафіксували зменшення смертності від серцево-судинних захворювань. Дослідники також повідомили про зниження кількості інфарктів та інсультів, а результати порівняння з іншими країнами показали, що різниця в показниках смертності зростала протягом наступних років.
У 2003 році Данія першою у світі законодавчо обмежила вміст промислових трансжирів у харчових продуктах. Максимально допустиму кількість встановили на рівні 2 г на 100 г жиру. Нові правила не стосувалися трансжирів, які природно містяться в продуктах тваринного походження.
Через кілька років дослідники оцінили зміни в стані здоров’я населення. Для цього показники Данії порівняли з даними інших країн Організації економічного співробітництва та розвитку.
За результатами аналізу, протягом перших трьох років після запровадження обмежень смертність від серцево-судинних захворювань у Данії була в середньому на 14,2 випадку на 100 тисяч жителів на рік нижчою порівняно з відповідним показником у країнах, використаних для порівняння.
У період із 2004 до 2012 року ця різниця досягла 22 смертей на 100 тисяч людей на рік. Дослідники також зафіксували зменшення кількості серцево-судинних захворювань, зокрема інфарктів та інсультів.
Результати вказують на зв’язок між обмеженням промислових трансжирів і поліпшенням показників здоров’я населення. Водночас порівняння країн саме по собі не дозволяє приписати всі зафіксовані зміни виключно цьому рішенню.
Трансжири можуть утворюватися під час промислової обробки рослинних олій, зокрема коли рідку олію частково перетворюють на твердіший жир. Така обробка допомагає виробникам отримувати інгредієнти, стійкіші до окиснення, і подовжувати термін зберігання окремих продуктів.
Основним джерелом промислових трансжирів є частково гідрогенізовані рослинні олії. Їх можуть використовувати у виробництві кондитерських виробів, готового тіста, кремів, закусок і деяких страв швидкого харчування.
Надмірне споживання трансжирів негативно впливає на співвідношення холестерину в крові. Вони підвищують рівень ліпопротеїнів низької щільності, які часто називають «поганим» холестерином, і водночас знижують рівень ліпопротеїнів високої щільності — «хорошого» холестерину.
Такі зміни сприяють розвитку атеросклерозу, за якого в стінках артерій накопичуються жирові відкладення. Це підвищує ризик серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту та інсульту.
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує, щоб на трансжири припадало менш ніж 1% загальної добової енергетичної цінності раціону.
Визначити точну кількість трансжирів у конкретному продукті за інформацією на упаковці буває непросто. Окремий показник їхнього вмісту не завжди зазначають у харчовій цінності, тому покупцям варто звертати увагу на перелік інгредієнтів.
Зокрема, про можливу наявність промислових трансжирів свідчать позначення «частково гідрогенізовані рослинні олії» або «частково затверділі рослинні олії». Саме часткова гідрогенізація сприяє утворенню трансжирів.
Після Данії подібні обмеження запровадили й інші країни. Із 2 квітня 2021 року в Європейському Союзі, зокрема в Польщі, діє правило, за яким у продуктах для споживачів може міститися не більше ніж 2 г промислових трансжирів на 100 г жиру.
Європейське обмеження, як і данське, не поширюється на трансжири, що природно містяться у тваринних жирах.
Надмірне споживання трансжирів пов’язують не лише з хворобами серця та судин. Серед інших можливих наслідків називають порушення обміну речовин, посилення запальних процесів і вищий ризик розвитку діабету другого типу.
Окремі спостережні дослідження також виявили зв’язок між високим споживанням трансжирів, погіршенням когнітивних функцій і підвищеним ризиком деменції. Такі результати свідчать про статистичний зв’язок, але самі по собі не доводять, що саме трансжири спричиняють ці порушення.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
