Після надзвичайної ситуації на рейсі Flydubai до Тель-Авіва частина пасажирів і користувачів соцмереж заявила, що стала сильніше боятися авіаперельотів. Авіаційний психолог Роберт Бор пояснив, чому гучні інциденти різко підвищують тривожність і що допомагає з нею впоратися.
За описом подій, під час рейсу FZ1073 з Дубая до Тель-Авіва літак менш ніж за 30 секунд втратив приблизно 14 тисяч футів висоти, після чого екіпаж подав сигнал тривоги та змінив курс над Йорданією.
Повідомлялося, що другий пілот напав на командира екіпажу, після чого його утримували пасажири та члени екіпажу. Літак у підсумку здійснив екстрену посадку в Саудівській Аравії.
Причини поведінки пілота та його можливі мотиви залишаються невідомими.
Клінічний авіаційний та аерокосмічний психолог Роберт Бор назвав такі події одним із найстрашніших сценаріїв для пасажира, однак наголосив на їхній винятковій рідкісності.
За його словами, навіть надзвичайно небезпечна ситуація на борту не обов’язково завершується катастрофою. В цьому випадку екіпажу та пасажирам вдалося втримати ситуацію під контролем.
Страх польотів входить до десятки найпоширеніших фобій, особливо в країнах, де люди часто користуються літаками.
Водночас ця фобія має особливість: навіть люди, які сильно бояться польотів, часто продовжують літати через роботу, подорожі або необхідність відвідати близьких.
Тривога може проявлятися підвищеним серцебиттям, пітливістю, нав’язливими думками та постійним очікуванням небезпеки.
Причиною страху не обов’язково є авіакатастрофа або гучний інцидент.
Тривогу може викликати саме незвичне відчуття польоту, відсутність контролю, турбулентність або загальний рівень стресу, який людина вже має у повсякденному житті.
Після резонансної події страх може тимчасово посилюватися через так званий ефект недавності.
Його суть у тому, що остання яскрава подія здається людині більш імовірною, ніж вона є насправді.
Через це пасажири можуть частіше перевіряти прогноз погоди, читати інформацію про авіакомпанії, змінювати місця в салоні або обирати іншого перевізника.
Бор зазначає, що навіть після сильного переляку більшість людей усе ж не відмовляється від авіаперельотів повністю.
Для боротьби зі страхом психолог радить насамперед зрозуміти, що саме викликає тривогу під час польоту.
Після цього корисно розібратися, як організм реагує на страх, і навчитися контролювати цю реакцію.
Допомогти можуть спеціалізована література, консультації з психологом або психотерапія.
Якщо поруч летить людина, яка боїться, не варто знецінювати її переживання або говорити, що «нічого не станеться».
За словами Бора, така реакція може лише посилити дискомфорт і змусити людину соромитися власного страху.
Психолог також наголосив, що загальний рівень безпеки авіаперевезень, попри окремі резонансні інциденти, не свідчить про початок якоїсь нової небезпечної тенденції.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
